Магазин овочів і квітів

Кореневища м'яти Незалежно від сорту, м'ята має горизонтальне, гіллясте кореневище, яке складається з корінців мочкуватого плану. Прямостояче стебло може досягати висоти в 1 м, більше того, воно покривається невеликими волосками. Рослина відноситься до найцінніших медоносів, оскільки такий мед славиться приємним, м'ятним ароматом та теплим відтінком. З 24 видів м'яти в Україні найбільш поширені водна, польова, довголиста, болотяна, дрібноквіткова та колосиста. У косметології, фітотерапії та фармакології найчастіше використовують польову, перцеву, водну та болотну м'яту, а в кулінарії – колосисту. Інша її назва – городна. Вчені, які досліджували колосисту м'яту та її «сестер», виділили кілька їх найважливіших якостей. 1. Антиоксидантна дія Антиоксиданти - це сполуки, які захищають наш організм від дії вільних радикалів, які можуть пошкоджувати оболонки клітин, ДНК і т.д., тим самим призводячи до різних хвороб і змушуючи наш організм старіти швидше. Антиоксиданти генеруються клітинами нашого тіла, а також можуть надходити до нього з їжею або у вигляді добавок. М'ята колосиста та інші види м'яти завдяки фенольним кислотам та іншим речовинам у листі можуть стати відмінним природним джерелом антиоксидантів. 2. Допомагає травленню Практично всі види м'яти дуже допомагають у боротьбі із проблемами травлення, підтверджують вчені. Ефірні олії, що містяться в м'яті, розслаблюють гладку мускулатуру шлунково-кишкового тракту, знімаючи спазм і тим самим зменшуючи біль. М'ята також незамінна при лікуванні проблем із травленням, таких як метеоризм та запор. Це все завдяки вмісту в листі м'яти ментолу, що зменшує виділення жовчі. Кореневища м'яти оптом недорого Як посадити м'яту у відкритий ґрунт Посів насіння відбувається у квітні або на початку серпня, тоді як висадка розсади або живців повинна відбуватися в травні. Бажано підібрати таку ділянку, яка б знаходилася в півтіні/під прямим сонячним промінням. Існує одне важливе правило: біля м'яти не повинно рости овочевих або квіткових культур, інакше кущ буде дрібним і зі слабким листям. Не найкращими сусідами для рослини вважаються капуста та буряк, оскільки через близьке розташування м'ята може заразитися хворобами та загинути. Щоб розібратися з тим, як виростити м'яту ароматною та високою, потрібно звернути увагу на міжряддя та місце. Між майбутніми кущами має бути півметрова дистанція. Після приміщення насіння канавки потрібно засипати і рясно полити відстояною водою. Грунт важливо попередньо удобрити гноєм. Якщо вибрати ділянку із вапняною землею, м'ята матиме дуже слабкий запах. Грунт заболоченого плану або з високою кислотністю сприятиме слабкому зростанню та швидкому відмиранню рослини. М'яту не висаджують на ділянці, яка може бути підтопленою. Перед посадкою слід врахувати, що м'ята може витіснити близько розташовані культури, щоб цього не сталося, рекомендується в землю закопати обмежувачі у вигляді об'ємних частин шиферу.

Кореневища маку Рослина мак (лат. Papaver) відноситься до роду трав'янистих рослин сімейства Макові, в якому налічується більше сотні видів, що походять з Австралії, Середньої та Південної Європи та Азії. Зустрічаються представники роду в зонах із субтропічним, помірним і навіть холодним кліматом. Зростають вони в посушливих місцях - степах, пустелях і напівпустелях, на сухих і кам'янистих схилах. У культурі квітку мак вирощують не лише як декоративну, а й як лікарську рослину. У деяких країнах обробіток маку заборонено через те, що багато його видів містять наркотичну речовину, а інші країни з тієї ж причини вирощують мак у промислових масштабах: з його незрілих коробочок отримують опіум, який є сировиною для виробництва снодійних та болезаспокійливих препаратів. Як лікарська рослина мак був відомий у Стародавньому Римі: вже тоді вивчалася снодійна дія опіуму. Пишуть, що утворено наукову назву маку від латинського слова papa, яке означає батько: нібито для того, щоб заспокоїти дітей, що плачуть, в їх їжу додавали насіння маку. А декоративний мак та його гібриди здобули величезну популярність у садовій культурі. Мак на клумбі, в рокарії чи міксбордері – досить часте явище, тим більше, що посадка маку та догляд за ним під силу навіть дитині. Кореневища маку оптом недорого Маки – однорічні, дворічні та багаторічні кореневищні трав'янисті рослини. Корінь у маку стрижневий, що глибоко йде в землю, а коріння, що всмоктують, розташовані по периферії, легко обриваються при пересадці. Стебла у маку прямі і міцні, голі або опушені, листя чергові або супротивні, цілісні або перисто-розсічені, найчастіше вкриті волосисто-щетинним опушенням. Правильні верхівкові квітки з численними тичинками, розташовані на довгих і міцних квітконосах, зазвичай поодинокі, але в деяких видів вони зібрані в суцвіття. Пелюстки у квіток великі, цілісні, пофарбовані в червоний, оранжевий, жовтий, рожевий, лососевий або білий кольори. Майже всі види та сорти маку воліють рости на сонячних ділянках. Що стосується складу ґрунту, то тут у кожного з них свої переваги. Якщо ви вирощуєте сорт, який добре розвивається в неродючому грунті, вам пощастило: не доведеться заздалегідь готувати ділянку під культуру. Але якщо ваші маки вимагають родючого ґрунту, перекопайте ділянку з кістковим борошном або компостом. Насіння маку перед посівом краще змішати із дрібним піском у співвідношенні 1:10. Посів здійснюється по поверхні розпушеного на глибину 3 см ґрунту, після чого насіння лише злегка присипають ґрунтом. Не потрібно сіяти мак рядами, оскільки насіння навряд чи втримається там, де ви його поклали. Ділянку з посівами слід утримувати в помірно вологому стані. Коли з'являться паростки, а трапиться це при весняному посіві через 8-10 днів, проредіть їх таким чином, щоб кожна квітка мала невеликий простір для росту і харчування - від 15 до 20 см. Цвітіння настане через 3-3,5 місяця з моменту посіву і триватиме 4-6 тижнів. Догляд за маком у саду Умови вирощування Вирощування маку та догляд за ним необтяжливі: поливають рослину тільки в сильну тривалу посуху. Після поливу між маками розпушують ґрунт, щоб не утворювалася кірка, і видаляють бур'ян, а якщо ви закриєте ділянку мульчів, то і поливати, і розпушувати, і полоти вам доведеться набагато рідше.

Кореневища миколайчиків Відрізнити синьоголовники можна за характерним головчастим, щільним суцвіттям, яке оточене жорсткими листочками обгортки, зазвичай з невеликими колючками. Обгортка, як крохмальний іспанський комір XVI століття, може бути простою або ажурно розрізаною, вона надає рослині незвичайного вигляду. Міцні, гіллясті пагони синьоголовника несуть шкірясті, цілісні або різною мірою розсічені листя з колючками на зубцях. Рослина зазвичай має сріблясте або синювате забарвлення. У природі налічують близько 250 видів синьоголовника, з них у садах вирощують кілька декоративних видів і міжвидових гібридів. Синеголовники невибагливі у культурі. Їм потрібно добре освітлене місце, вони переносять легку короткочасну тінь, але найбільшу інтенсивність синього кольору набувають на повному сонці. Віддають перевагу помірно родючим, легким, вапняним грунтам, можуть рости на бідних і засолених ділянках. Найважливіша умова – хороший дренаж, вони не переносять застою води, особливо у зимовий час. На родючих ґрунтах добре розростаються, але надлишок добрив знижує зимостійкість. Синеголовник відмінно переносить посуху і не потребує додаткового поливу. Вам доведеться лише прополювати посадки та розпушувати ґрунт. Корисно замульчувати квітник з синьоголовником торфом або тирсою, що перепріла. Високорослі види та сорти можуть вимагати опори. На зиму зріжте пагони, теплолюбні види бажано прикрити лапником або сухим листям. Кореневища миколайчиків оптом недорого Розмножують синьоголовники насінням, стійкі види можна посіяти під зиму у відкритий ґрунт, присипавши їх невеликим шаром піску, або навесні. Використовуйте тільки свіже насіння, воно зберігається не більше 12 місяців. Для отримання розсади висівайте насіння у контейнери у кімнатних умовах у лютому. Заповніть ємності пухким, але не дуже родючим грунтом, посійте насіння неглибоко, залишаючи між ними відстань 2-3 см. Насіння проростає протягом 1-2 тижнів при температурі 22-24°С, надалі добре росте при 15-21°С. При появі 3-4-х справжніх листків обережно розпикуйте сіянці, намагаючись не пошкодити коріння, рослини цього не люблять. Зручно відразу посіяти по кілька насіння в окремі контейнери, а потім залишити найрозвиненіші екземпляри. Таким чином, під час пересадки коренева система не постраждає. У квітнику розташовуйте рослини з відривом 35-40 див друг від друга. Синеголовники практично не страждають від хвороб та шкідників. Небезпека виникає за тривалої прохолодної та дощової погоди, коли рослини можуть атакувати збудники грибкових захворювань. Регулярно оглядайте, видаляйте пошкоджені частини рослини, для профілактики опрацюйте дозволеними фунгіцидами. Хорошими компаньйонами у квітниках для синьоголовників будуть злаки, деревій яскравих забарвлень, котівник, багаторічні види шавлії, стахіс, люпин, вероніка, коров'як, рудбекія. Рослини відмінно підходять для рокаріїв, альпінаріїв, міксбордерів, низькорослі сорти можна вирощувати у бордюрах та контейнерах. Суцвіття знаходять друге життя в сухих композиціях, дизайнери використовують їх для створення оригінальних весільних букетів та бутоньєрок.