Кореневища монарди

Кореневища монарди
Така однорічна або багаторічна трав’яниста рослина, як монарда (Monarda) відноситься до сімейства губоцвіті (ясноткові). Цей рід поєднує приблизно 20 видів. Батьківщина такої рослини – Північна Америка, де її можна зустріти від Мексики до Канади. Дав назву цій рослині К. Лінней на честь іспанця Ніколаса Монардеса, який був ботаніком та лікарем, він у 1574 р. видав книгу з опис рослин Америки. Монардес назвав цю квітку ориганом канадським чи душевником вергінським. У європейських країнах монарду культивували як ефірноолійної культури, причому до 19 століття її вже знали по всьому світу як бергамот, американська меліса або лимонна м’ята.
Таке кореневищне рослина, як монарда-бергамот є однорічником чи багаторічником. Гіллясті чи прямі пагони заввишки можуть сягати 150 сантиметрів. Прямі довгасто-ланцетні листові пластини із зубчастою кромкою, як правило, дуже ароматні. Невеликі двогубі запашні квіточки можуть бути пурпуровими, світло-жовтими, білими, червоними, а також крапчастими. Вони входять до складу щільних суцвіть кистевидної або головчастої форми, які досягають діаметром від 6 до 7 сантиметрів. Вони найчастіше розміщуються на втечі одна над одною. Плоди являють собою горішок, при цьому насіння, що знаходиться в ньому, залишається схожим до 3 років. На тому самому місці вирощувати таку рослину можна від 5 до 7 років. У нього дуже цікаві квіти, які привертають увагу, а також неповторний приємний аромат. Монарду найчастіше додають у чай, застосовують як прянощі, а також вона є відмінним медоносом.
Кореневища монарди оптом недорого
Висадити монарду та вирощувати її в саду досить просто. Найкраще для неї вибрати добре освітлену ділянку, яка буде захищена від поривів вітру, проте її можна вирощувати і в затіненому місці. До ґрунту рослина не пред’являє особливих вимог, проте найкраще для нього підходить вапняний легкий ґрунт. При цьому в сирому кислому грунті воно розвивається і росте досить погано. Висадку рекомендується проводити навесні, але приготувати для цього ділянку слід з осені. Для цього необхідно зробити його перекопування і очищення від бур’янів, а також на кожен квадратний метр вноситься по 2-3 кг гною, торфу або компосту, по 40-50 г суперфосфату, по 20-30 г калійної солі і по 40 г вапна. Навесні, перш ніж приступити до висадки монарди, в грунт слід внести 20-30 г азотного добрива на 1 квадратний метр.

Як висаджувати
Через кілька місяців після того як з’являться сіянці, і у них з’явиться по 3 пари справжніх листочків, рослина треба буде пересадити у відкритий грунт на постійне місце, причому між кущиками слід дотримуватися дистанції не менше 0,6 метрів. Висаджені рослини треба дуже добре полити. Невеликі заморозки навесні (не більше мінус 5 градусів) монарді не страшні. Цвітіння такої монарди, як правило, можна буде побачити лише через 12 місяців, але деякі найрозвиненіші екземпляри здатні зацвісти вже цього року.
Як вже говорилося вище, такі квіти можна виростити із насіння, але в цьому випадку вони не зможуть зберегти сортові ознаки. У зв’язку з цим більшість садівників воліють розмножувати монарду розподілом кущика, якому має бути 3 або 4 роки. Поділ роблять у квітні, після того, як земля дуже добре прогріється, або в перші осінні дні. Кущик треба обережно витягти із землі, систему коренів добре промивають під струменем води і поділяють на однакові частини. Треба зробити обробку місць зрізів подрібненим вугіллям. Потім ділянку висаджують на постійне місце. Як правило, пересадку з розподілом садівники виробляють досить часто (приблизно 1 раз на 2 або 3 роки), справа в тому, що ділянки дуже швидко розростаються до 100 см в діаметрі.

Також для розмноження цієї рослини використовують метод живцювання. Заготовляють живці із зелених пагонів до того, як почнеться цвітіння, а їх довжина може змінюватись від 8 до 10 сантиметрів. Листові пластини знизу треба все обірвати, а зверху — укоротити на 1/3. Живці для укорінення треба посадити в ящик, наповнений зволоженим річковим крупнозернистим піском. Місткість треба буде накрити агрилом і прибрати у темне місце. Рослина має повністю укоренитися через 15-20 днів. З середини літнього періоду можна приступити до пересадки живців у відкритий ґрунт на постійне місце.