Хвороби та шкідники для дині
Хвороби та шкідники дині. Різні шкідники і хвороби дині можуть істотно скоротити врожай, а повністю захистити свій город від них не завжди виходить. Чимало шкоди завдають рослинам і плодам дині бактеріальні, вірусні та грибні хвороби, особливо часто зустрічаються різні види гнилі, тютюнова мозаїка, чорна ніжка та інші.
Зміст
Диню вражають багато захворюваннь і шкідників, але ми звернемо увагу тільки на деякі, оскільки заходи боротьби, особливо агротехнічні, схожі.
Фузаріозне в’янення. Шкоду від даної хвороби в значній мірі залежить від термінів появи, а також від оброблюваного сорту та інших факторів. Сильно уражуються рослини середньо – і пізньостиглих видів. Крім зниження врожайності, страждає і якість — погіршуються цукристість, ароматна, соковитість і лежкість плодів. Захворювання проявляється в період від сходів до утворення 2-3-го справжнього листа, в період наливу і дозрівання плодів.
Можуть в’янути листя і дорослих рослин, при цьому вони не втрачають свого зеленого забарвлення. Зазвичай батоги однієї рослини в’януть одночасно. При фузаріозному в’яненні дині, листя світлішають, їх пластинки стають сірувато-сріблястими та плямистими. Рослини в залежності від місця та ступеня ураження гинуть за тиждень після появи зовнішніх ознак захворювання.
Збудник захворювання — гриб фузаріум. Зараження рослин здійснюється через кореневу систему. Інфекція збирається в землі, так що баштанні культури не можна вирощувати на одному полі кілька років поспіль. Не садять баштанні культури також після картоплі, помідорів, баклажанів.
Фузаріум інтенсивно розвивається при температурі близько 25-30°. Гальмує його зростання при температурі вище 35° і припиняється при 5°. Більш сприятлива вологість землі для росту гриба 50-80 %. Він може рости та розвиватися навіть на засолених землях.
При зайвому поливі, затоплення або ж вирощуванні рослин на важких землях із близьким заляганням ґрунтових вод плодоносні пагони дині в’януть вже в кінці липня — початку серпня.
Борються з цією хворобою таким чином: повертають баштанні культури на колишнє місце не раніше ніж через 6-7 років; прибирають і спалюють усі рештки уражених рослин; ведуть глибоку зяблеву оранку; протруюють насіння розчином 40%-ного формаліну (протягом 5 хв). Посів рекомендовано вести на високих грядах, на яких кореневі шийки рослин знаходяться вище лінії промочування землі. І ще один момент: рівномірні, нетривалі поливи без зайвого зволоження землі, а також розпушування поливної борозни після кожного поливу.
Доцільно рослини дині в період бутонізації — початку появи плодів обприскати 50%-ної витяжкою суперфосфату або розчином хлористого калію.
Аскохітоз. Збудник захворювання — Ascochyta melonis Poteb. Зустрічається у теплицях, виявляється у вигляді побуріння на стеблах, потім вражає всі частини рослини або у вигляді зональних крайових плям на листках розсади. Шкодочинність аскохітозу виражається у передчасної загибелі рослин при ранньому ураженні прикореневій частині.
При штучному зараженні рослин дині аскохітозом виділені відносно стійкі сорти: Jaga (до-6788), Takaga (до-6787), Оогоп № 9 (к-6779), Mizuho nynymeron (до-6784) з Японії; Ogen (до-5976), Valeria (до-6773) з Нідерландів, Pennsweet (до-5607) з Канади; Muscatello (до-5169) з Угорщини. Відбір рослин на інфекційному фоні значно підвищував їх стійкість (Лебедєва та ін, 1982).
Деякі сорти, за нашими даними, проявляють стійкість до кількох захворювань. Останнім часом виведені сорти, що поєднують відносну стійкість до двох-трьох хвороб. Сорти Rio Gold і Hales Best 5 виявилися стійкими до борошнистої роси і відносно стійкі до бактеріозу; La Jolla стійкий до борошнистої роси та вірусу.
Борошниста роса одна з найбільш поширених хвороб баштанних культур. В Узбекистані ознаки захворювання, як правило, з’являються до цвітіння рослин, зокрема якщо вони розташовані в затінених місцях. П’яти борошнистого нальоту здаються спочатку маленькі — не більше 1 см в діаметрі. Поступово плями зливаються, переходять на верхній бік листкової пластинки, а при сильному розвитку хвороби покривають її повністю. Листя буріють, стають крихкими, краї їх закручуються догори і засихають. Захворювання, крім самих листя, вражає ще й черешки і батоги.
Як же боротися з борошнистою росою? Головним чином необхідно дотримуватися чергування культур, знищувати післяжнивні рослинні залишки, уражені захворюванням, обприскувати рослини (при виникненні перших ознак захворювання) 80%-ним смачивающимся порошком сірки з розрахунку 320-400 г препарату на 100м2 плантації. Обприскування повторюють через 10-12 діб. Останнє обприскування здійснюють за 20 діб до збирання плодів.
Антракноз або мідянка це хвороба, для якої характерне утворення на листках дині округлих або овальних плям жовтувато-бурого або рожевого кольору. З’явилися на листках плями через час збільшуються і при сильному розвитку захворювання охоплюють практично всю листкову пластинку. На уражених листках з’являються рвані отвори, листя жовтіють, скручуються і засихають, а батоги тоншають і обламуються. Уражені плоди набувають потворну форму, досить швидко загнивають.
Борються з хворобою знищенням рослинних решток, дотриманням чергування культур, помірним зволоженням землі, розпушуванням посівної борозни після кожного поливу. Обприскування рослин 1%-ною бордоською рідиною, обпилювання меленою сіркою (150 г на 100 м2), також входять у заходи боротьби. Перший раз рослини обробляють, коли почнуть проявлятися ознаки захворювання, після при зав’язуванні плодів, проте не пізніше, ніж за 20 днів до їх збору. Своєчасні обробки багато в чому знизять ураженість рослин антракнозом.
Вірус мозаїки дині: Основні віруси, що вражають диню, — вірус огіркової мозаїки (ВОМ), вірус мозаїки кавуна (ВМА) (Jones, 1986) і вірус вузької спеціалізації. У Народній Демократичній Республіці Ємен виявлені нові віруси на дині (Risser et al., 1975; Sharma et 1984; Pinto, 1976; Lisa et al., 1988). В кол. СРСР зустрічається переважно вірус огіркової мозаїки майже повсюдно. Вірус мозаїки кавуна виявлений в Молдові. Іноді зустрічається вірус вузької спеціалізації (Алманиязов, 1970; Власов та ін, 1973).,
Віруси, що переносяться попелицями з хворих рослин на здорові та значно знижують урожай плодів. Поразка дині огірковим вірусом 1 призводить до зниження урожаю до 50 %. Крім того, погіршується якість плодів — зменшується кількість загальних Цукрів і сухої речовини, підвищується кислотність.
Захворювання виражається у мозаїчної забарвленням листя, укорочення міжвузлів, відставання рослин у рості, сильної деформації листя, іноді до утворення темних пузыревидных здуття. Спостерігається опадання зав’язей. На молодих плодах відзначені симптоми крапчатості, але по мірі їх дозрівання ознаки ураження стають малопомітними. Рослини можуть бути вражені в будь якій стадії їх розвитку. Однак масове поширення захворювання спостерігається, як правило, у другій половині вегетації. Джерелом вірусу огіркової мозаїки 1 служать заражені цим вірусом багаторічні рослини (Raychaudhuri, Varma, 1978).
Ступінь прояву хвороби багато в чому залежить від сортових особливостей рослин. Сорт Колгоспниця відносно стійкий до борошнистої роси та мозаїці (Алманиязов, 1970).
Вовчок Квітковий паразит – біч баштанних культур в Узбекистані. Дана сірувата рослина має блакитні квітки. Листя у неї замінені блідо-жовтими лусочками, а замість коренів вона обзавелася присосками, з їх допомогою вовчок з успіхом присмоктується до коренів інших рослин, паразитуючи на чужому соку. Кожна рослина вовчка утворює близько 1,5 млн насінин; потрапляючи в землю, вони багато років не втрачають схожості.
Для боротьби з заразихой головним чином потрібно дотримуватися чергування культур, а краще баштанні сіяти по цілині. Глибока зяблева оранка, своєчасна прополка, знищення рослинних решток також входять в комплекс оздоровчих заходів. Все ширше у боротьбі з заразихой використовують біологічний спосіб — розмножують мушку фитомизу і випускають її на баштан в пору цвітіння вовчка. Муха відкладає свої яйця в квітки, а личинки поїдають недостиглі насіння паразита.
З шкідників, завдають істотної шкоди врожаю дині, назвемо наступні.
Баштанна попелиця це сисна комаха жовтого, зеленого або темно-бурого кольору. Баштанна попелиця народжує живих личинок, дає близько 20 поколінь за сезон. Оселяється шкідник на нижній стороні листя, після поширюється по всій рослині, висмоктуючи сік з листя. Уражені рослини скручуються, жовтіють і засихають, квітки згодом опадають. Щоб менше було цієї попелиці, потрібно баштан вчасно очищати від бур’янів.
Павутинний кліщ досить небезпечний многоядний шкідник. Влітку кліщ жовтого або жовтувато-зеленого кольору, восени — червонуватого або оранжево-жовтого. Оселяється він на нижній стороні листя, на молодих пагонах, бутонах і завязях, висмоктуючи сік, викликає почервоніння або пожовтіння частин рослини, а після призводить до його загибелі. Зимують самки під грудками грунту, в поверхневому шарі землі, під опалим листям, на бур’янах і бадиллі.
Заходи боротьби: збір і знищення рослинних залишків, зяблева оранка, дотримання чергування культур і знищення бур’янів.